Шкільний історико-краєзнавчий музей комунального закладу освіти середньої загальноосвітньої  з профільними класами  школи № 5 створено в 1960 році, як відповідь на патріотичну акцію “Ніхто не забутий, ніщо не забуте”.  Засновником музею став директор школи Гриб Микита Якович. В квітні 1969 року за рішенням  виконавчого комітету міської ради  музею було надано звання Народного музею міста Жовті Води, з занесенням його в перелік культурних пам’яток України.Музей займає окрему кімнату площею 50 кв.м. Матеріали розміщено на стендах та в вітринах, фотографії та документи знаходяться в папках та альбомах. Музей налічував 360 експонатів (на 1971 рік), більшість з яких була передана до міського історико–краєзнавчого музею імені Ю.Пригожина, який був відкритий в м. Жовті Води в 1985 році.

    Історико – краєзнавчий музей має наступні експозиції:

• «Битва Богдана Хмельницького»
• «Історія розвитку міста»
• «Громадянська війна»
• «Велика Вітчизняна війна»
• «Історія школи»
• «Вели війська до Перемоги»
• «Они сражались за Родину».

    За роки існування музею найбільше було зібрано матеріалів присвячених Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років.

    Експозиція «Велика Вітчизняна війна»  складається з чотирьох частин: перша присвячена початку війни в місті Жовті Води, друга – визволителям міста, третя – відкриттю пам`ятника та перепохованню  останків загиблих воїнів при визволенні краю, четверта – почесним громадянам міста які брали участь у визволенні міста під час Великої Вітчизняної війни.

Матеріали цієї експозиції були зібрані учнями групи «Пошук» в 1960 – 1970-х роках  про групи підпільників, які існували в селищі  Жовта Річка в 1941 – 1942рр. В склад підпільної групи увійшли комуністи Холодій Д.І., бурильник Проненко Є.Д., вчитель Лебідь А.І., інженери Дмитренко А.В., Белаш П.Д., гірничі майстри Пирог Г.І. та Окань Г.І., бурильники Щерба П.М., Воронченко А.Т. На весні 1942р. група підпільників підготувала вибух шахти «Капітальна», але розроблена операція не відбулася, тому що підпільників заарештувало гестапо. Фашисти розстріляли підпільників, але жорстокі розправи не залякали робітників Жовтої Річки. Вони продовжували боротися проти загарбників. Експозиція має портрети підпільників та короткі відомості про них, документи німецько–фашистської адміністрації рудника Жовта Річка про переслідування комуністів, євреїв та про посилення окупації в період фашистської окупації в 1941- 1943 рр.

    Друга частина присвячена  визволителям  міста від  німецько –фашистських загарбників, містить фотографії воїнів, загиблих при визволенні селища Жовта Річка в жовтні - грудні 1943р: Зелинського Тимофея Кириловича уродженця Полтавської області, Сафонова Антона Михайловича, уродженця Белгородської області, Порошина Володимира Григоровича уродженця Волгоградської області, Коваленка Константина Юхимовича, уродженця Чернігівської області, Барильченка Івана Васильовича уродженця Полтавської області, Бичкова Степана Федоровича уродженця Горьковської області, Євсеєва Олександра Олександровича уродженця Московської області, Трунова Константина Ілліча уродженця Ярославської області, Сєнченка Івана Єгоровича уродженця Сумської області, Літвіненка Олександра Романовича уродженця Московської області., підполковника Полканова Серафіма Івановича із міста Вахим, підполковника Зуєва Миколи Івановича, капітана медичної служби Хейфец Вікторії Соломонівни, старшини Ковтуна Йосипа Аркадійовича уродженця Краснодарського краю, Кузнєцова Миколи Єгоровича уродженця Мурманської області, Симоняна Дмитра Артемовича уродженця міста Вахум, Сурменко Ніни Василівни уродженки Ростовської області, Якова Івана Семеновича уродженця Татарстану, Зємскова Дмитра Івановича уродженця Ульяновської області, Нестерова Ніла Івановича уродженця Калужської області, Третяка Петра Івановича уродженця Харківської області, Воронцова Григорія Гавриловича уродженця Калмикиї,  письмо матері загиблого воїна Жиліна Федора Володимровича, в якому вона виражає подяку учням СШ№5, за те, що розшукали місце поховання ії сина та доглядають за могилою, де похований її син. Копія листа, який був написаний в 1943 році Олександром Литвиненком, який  він не вспів відправити батькам тому що загинув, лист начальника штабу В/Ч  53421 лейтенанта Євгена Антипова, який переслав цей лист батькам Литвиненка Олександра Романовича. Список осіб які померли у польовому шпиталі (4316) та похованих  в братській могилі м. Жовті Води.

    Третя частина містить фотографії, на яких відображено перепоховання останків загиблих воїнів до братської могили 23.02.1959р., фото групи родичів загиблих воїнів, які приїздили в День Перемоги 1965р. відвідати могилу своїх рідних та близьких. На  фото: батьки Литвиненка О.Р., Яркова І.С. та ін. Портрет лейтенанта Бурилова Володимира Васильовича , ветерана Великої Вітчизняної війни, який був секретарем комітету комсомолу шахти «Капітальна» 1948 - 1949 рр. та копію його комсомольського квитка N12864895 залитого кров’ю від поранення на фронті, портрет В.І.Леніна на шовку, який подарували китайські друзі радянським воїнам після розгрому Квантунської армії та визволення Маньчжурії, а також грамоти, якими були нагороджені учасники Дніпропетровського обласного комітету ДОСААФ, Міністерства освіти УРСФ, Центрального комітету ЛКСМУ. Оригінали газет часів війни: «Суворовский натиск», від 21.10.1943р. N244, з повідомленням радянського інформбюро про визволення населених пунктів та міста Жовті Води від фашистських загарбників, інформаційний бюлетень «Придніпровський комунар», від 13 березня 1944р.  про визволення на Проскурівському напрямку та наступальні операції в районі м. Кривий Ріг та Апостолово.

    Четверта частина експозиції присвячена героям Великої Вітчизняної війни, які є жителями нашого міста: фото Героя Радянського Союзу Коломійця Василя Миколайовича, вихованця комсомольської рудничної організації. Воював на Центральному, Західному та ІІ Білоруському фронтах. Став першокласним льотчиком – винищувачем, збив 17 німецьких літаків. В лютому 1945р. наказом Президіума Верховної Ради СРСР нагороджений званням Героя Радянського Союзу, а також фотографії інших видатних жовтоводців:  Бурлаки Сергія Григоровича гвардії лейтенанта 92 Криворіжської дивізії, в жовтні 1943 року був учасником визволення м.Пятихатки та селища Жовта Річка від німецько-фашистських загарбників. Бондаренка Євгенія Степанівна, медсестра 95 ОРМУ 37 армії, учасниця визволення нашого міста. Мокрушина Василя Васильовича, гвардії старший лейтенант 92 Криворіжської дивізії, в жовтні 1943 року був учасником визволення м.Пятихатки та селища Жовта Річка. Березняка  Євгена Степановича, військового розвідника, командира розвідувальної групи  «Голос»,  який став прототипом герою кінофільму «Майор Вихрь», фото зустрічі Березняка Є.С з школярами м. Жовті Води. Фотографії  Дєлова Івана Панасовича, який в 1923 році був організатором та першим секретарем Комсомольської ячейки с. Жовта Річка. В роки Великої Вітчизняної війни став гвардії майором танкових військ. Загинув 10 квітня 1945 року в м. Братислав (Чехословатчина).  Окрім фотографій експозиція містить пам`ятні речі Дєлова І.А: профспілковий квиток, трудову книжку, посвідчення до медалі «За участие в героической обороне Москвы» та подяки за участь в Будапештській битві та визволення міст Тата, Несмей, Естерг.

Фотографію Сініцина Валентина Федоровича учасника Великої Вітчизняної війни , начальника підприємства УПП, яке сприяло розвитку матеріально – технічної бази СШ 5.

    Фотографію Пригожина Юхима Ілліча, учасника Великої Вітчизняної  війни, начальника ЦНІЛа, Лауреата Державної премії, засновника Жовтоводського міського історико - краєзнавчого музею, який з гордістю носить його ім’я.

    Експозиція доповнюється предметами військового обладнання та амуніції: німецькі каски, диск від ППШ, каганець армійський, залишок від снаряду з Мамаєвого кургану м. Волгоград, залишок від німецької протипіхотної міни, солдатський підсумок.

    Багато уваги було приділено розвитку міста в повоєнні роки та людям, які відбудовували місто, зібрано матеріали про Мотрю Остапівну Рябикіну, першого депутата Верховної ради від міста Жовті Води, заслужену вчительку УССР, нагороджену орденом Леніна, в музеї зберігаються почесні грамоти М.О. Рябикіної за педагогічну працю та оригінали документів (рішенням виконкому Жовтоводської міської ради з 2008 року започатковано міську щорічну педагогічну премію ім. Мотрі Остапівни Рябикіної, якою нагороджуються кращі освітяни міста), Гриба Микиту Яковича,  директора СШ № 5,  засновника  шкільного музею, ініціатора відкриття пам’ятнику загиблим  воїнам та міського історичного музею, Бондаренка Гаврила Лук’яновича, учасника Великої Вітчизняної війни, який з 1957 по 1963 був першим головою Жовтоводського виконавчого комітету, почесним громадянином нашого міста,  Миколи Григоровича Попова, Івана Макаровича Ульянова, Степана Васильовича Зіміна ,  які стояли біля витоків міста Жовті Води і внесли значний вклад в розбудову свого краю. Матеріали експозиції мають цінні фотографії міста Жовті Води  40 - х – 50 - х років 20 ст.

До 60-ї річниці визволення міста Жовті Води від фашистських загарбників був створений стенд, де розміщено матеріали святкування дня визволення мешканцями міста.

    До 60 річчя Перемоги був створений стенд «Вели війська до Перемоги». Учні під керівництвом вчителя історії Чернявської Ю.В. дослідили історію визволення України від німецько – фашистських загарбників. Зібрали головні відомості про вищий командний склад Червоної Армії, який приймав участь в визволенні України. Експозиція містить портрети маршалів Жукова Георгія Костянтиновича, Маршала СРСР Командуючого  декількох фронтів, а також  І Українського фронту, Толбухіна Івана Федоровича, генерала армії командуючого військами Південного, а потім ІV і ІІІ Українських фронтів, Конєва Івана Степановича, Маршала СРСР, командуючого І та ІІ Українським фронтом, Петрова Івана Юхимовича, генерала армії, командуючого військами ІV Українського фронту, Курочкіна Павла Олексійовича,  командуючого І Українського та ІІ Білоруського фронтів, Маліновського Родіона Яковича, маршала СРСР, командуючого ІІІ і ІІ Українськими фронтами, Ватутіна Миколи Федоровича, генерала армії, командувача військами Воронежського, Південно-Західного та І Українського фронту, Василевського Олександра Михайловича, маршала СРСР, члена Ставки ВГК, який координував дії декількох фронтів, Рокоссовського Констянтина Костянтіновіча, маршала  СРСР, командуючого Брянським, Донським, Центральнім, І та ІІ Білоруськими фронтами   та короткі відомості про них.

    До 65 річниці визволення України був створений стенд «Вони билися за Батьківщину». Матеріали експозиції містять фотодокументи та доповнюються відомостями про ветеранів  Великої  Вітчизняної війни, які мешкають в мікрорайоні школи: Вінокурова Леоніда Борисовича, Борисовську Антонину Степанівну, Ярошенко Марію Павлівну, Засовіна Констянтина Костянтиновича, Гувернюка Володимира Михайловича, Гриба Микити Яковича, Письменного Василя Григоровича, Попович Раїси Федорівни, Штанкова Івана Петровича, Самойленка Михайла Романовича, Коширної Галини Іванівни, Погиби Йосипа Митрофановича, Широкової Зої Михайлівни, Наумової Марії Григоріївни,  Хіманіча Івана Івановча   над якими несуть шефство учні.

Також були оновлені списки похованих в братській могилі та складені матеріали «Жовтоводський  меморіальній комплекс».

Списки  були перевірені в електронному каталозі Центрального  військового архіву  м. Подольська, який був відкритий Міністерством оборони Росії для широкого загалу.

    Музей містить експозиції присвячені історії СШ №5 та освіті міста. Матеріали зберігають інформацію про перших випускників та адміністрацію школи, а також про видатних педагогічних робітників міста.

    До річниць визволення міста та Перемоги над німецько – фашистськими загарбниками були створені нові експозиції які доповнювали основні матеріали музею щодо Великої Вітчизняної війни та історії міста.

    Технічне оснащення музею складається з мультимедійного проектора та фортепіано, які використовуються під час масових заходів.

Вся робота шкільного музею проходить згідно плану. План роботи музею входить до річного плану роботи школи (соціально – педагогічний функціонал), є невід’ємною частиною і тісно пов'язаний з основними напрямками впровадження Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти та Концепції виховання в умовах української державності на 2013-2014 навчальний рік. План різнобічний,  включає в себе такі напрямки роботи: організаційно – методична, просвітницька, екскурсійна, фондова. За формами  роботи: тематичні уроки, науково – практичні конференції, лекції, круглі столи, екскурсії, зустрічі з ветеранами, відзначення видатних та пам’ятних дат. Заходи направленні на виховання у дітей поваги до історичної спадщини українського народу, історії та культури свого краю, активізації діяльності учнів на пошуково-дослідницьку роботу, військово-патріотичне виховання підростаючого покоління.

В школі підготовлена та працює група екскурсоводів, які входять до складу активу музею. Актив музею складається з 14 чоловік. Головою ради є  Оногда Марія, учениця 9 класу., яка відповідає за загальну роботу музею, слідкує за збором нового матеріалу.

    Пошукова група складається з учнів 10 класу: Маханика М., Булгакової О., які ведуть пошук нових матеріалів та експонатів, а також займаються дослідницькою роботою. В цьому їм допомагає група систематизації матеріалів: Бердник Д., Савицький К. Екскурсійну роботу проводять учениці 9 класу: Аврахова. Я., Оксанюк В., Оногда М., до лекторської групи входять  учениці 11 класу  Шевченко А., Шилова Д.

До визначних подій, на основі матеріалів експозицій музею та згідно графіку учні проводять екскурсії для відвідувачів музею: міської громади, ветеранів Великої Вітчизняної війни та учасників бойових дій, депутатського корпусу, учнів школи, учнівських та педагогічних колективів інших навчальних закладів міста.

    Музей проводить дослідницьку та пошукову діяльність відповідно до тематики музею; систематично поповнює фонди музею шляхом проведення походів, екскурсій, зустрічей з ветеранами; створює і поповнює стаціонарні експозиції та виставки.

На базі музею лекторською групою проведено цикл заходів для учнів 2-11-х класів:

• До дня визволення Жовтих Вод, Дніпропетровщини, України від фашистських загарбників  (жовтень);
• До Дня партизанської слави (вересень);
• Зустрічі з учасниками бойових дій на територіях інших держав (лютий);
• Зустрічі з ліквідаторами аварії на ЧАЕС (грудень);
• Зустрічі з ветеранами ВВв (травень);
• Екскурсії-подорожі, присвячені річниці перемоги козацького війська під проводом Б.Хмельницького на Жовтих Водах у Національно - визвольній війні 1648-1654 років (травень).

    Проведено екскурсії до шкільного історико-краєзнавчого  музею  для учнів 1 – 11 класів за участю ветеранів, депутатів міської  ради, громади міста.

    Організовано екскурсії до міського історичного музею імені Ю.Пригожина.

    Здійснено виїзні екскурсії до міста  - героя Одеси та міста Запоріжжя.    

    Проведено круглі столи, усні журнали:

• «День Соборності України»(учні 10-11-х кл.);
• «Жовті Води в роки Великої Вітчизняної війни» (учні 10-х кл.);
• «Крути українського народу» (учні 10-11-х кл.);
• «Переяславська рада» (учні 8 -х класів.)

    Найскладнішим напрямком діяльності музею є науково - дослідницька робота. Вона потребує вміння працювати із джерелами (листами, мемуарами, речовими пам'ятками) та науковою літературою. Результатом роботи є не лише достовірність поданої інформації на стендах, але й систематизація матеріалу. Також за матеріалами музею учні старанно готують доповіді, реферати та творчі роботи. Ця робота передбачає співпрацю з бібліотеками та архівами міста.

    З метою формування патріотизму у підростаючого покоління, збереження історично-культурної спадщини, залучення молоді до вивчення та дослідження героїзму українського народу, породження інтересу до пошуково-дослідної роботи та залучення учнівської молоді до науково – дослідницької роботи члени  дослідницько-пошукової  групи   під  керівництвом вчителя історії та правознавства Чернявської Ю.В. приймають активну участь у конференціях, семінарах, на яких розглядаються ключові питання історії Великої Вітчизняної війни, розбудови м.Жовті Води та сьогодення, що сприяє  підвищенню ефективності навчально-виховного процесу, виховання у учнів почуття патріотизму, шанобливого ставлення до учасників і ветеранів бойових дій, перших будівельників міста, збереження традицій школи та  залучення учнів до загальнолюдських цінностей.

На базі школи та музею у січні 2010 року відбувся семінар заступників директорів з виховної роботи шкіл міста з теми «Патріотичне виховання учнівської молоді через застосування проектних технологій пошуково – краєзнавчого спрямування», проведені учнівські конференції «Ніхто не забутий, ніщо не забуто…», «Нам не забути ті лихі роки..», «Ми нащадки козацького славного роду».

Учні 5 - 11 класів школи виконують творчі пошукові завдання до 70 - ти річчя форсування р.Дніпра, визволення Дніпропетровської області, м.Жовті Води від німецько – фашистських загарбників та 55 - ти  річчя школи. Учні працюють з літературою, довідниками, документами, знайомляться з архівними матеріалами, звертаються за допомогою у зборі матеріалів  до родичів,  ветеранів Великої Вітчизняної війни, вчаться спостерігати, аналізувати, обмінюватись досвідом, передавати свої знання другим, набувають навички дослідницької діяльності.       
    Підготовлено і здійснено захист учнівських проектів:

• «Козацьке відлуння»;
• «Культурно-просвітницька діяльність гетьмана І. Скоропадського»;
• «Добрий геній Дніпропетровщини про діяльність О. Поля»

    Під час захисту творчих проектів ветерани Великої Вітчизняної війни, учасники бойових дій, перші будівельники міста з особливим бажанням зустрічаються з учнями школи на базі музею.

    З метою вивчення та збереження історичної спадщини українського народу, історії та культури свого краю, активізації діяльності учнів на пошуково-дослідницьку роботу, військово-патріотичне виховання підростаючого покоління за допомогою колективу вчителів, учнів та колишніх випускників  зібрані матеріали про трагічну сторінку історії нашого міста. 

    На основі зібраних материалів учнями написано підбірку статей для публікації в міських періодичних виданнях «Жовтоводські вісті» та «Трудова слава»,  оформлено альбомы з газетними матеріалами.

Телекомпанії м.Жовті Води «Степ» і «Жовта річка»  неодноразово проводили відеорепортажі з музею (відкриття меморіальної дошки  та 100 річчя з Дня народження засновника музею Гриба  М.Я.,  50 – ти річчя закладу) з використанням музейних матеріалів.

На місцевому радіо до 9 травня вийшла програма присвячена засновнику музею Грибу Микиті Яковичу та Великій Перемозі над фашизмом за участю учнів школи.

В 2013 році Жовтоводська середня загальноосвітня школа №5 буде святкувати своє 55 – ти річчя, шкільний історико – краєзнавчий музей 53 - тю річницю з  дати заснування.  Про успіхи роботи нашої школи та музею широко писала місцева  періодична преса. Вибір газетных статей представлено на вітринах музею. (Додаток №4).

     На сайті школи створено 3 - D панораму історико – краєзнавчого музею, URL  адреса 3 - D панорами – 

http://school5zv.dnepredu.com/uk/site/3-d-panorama-muzeiu.html   

         Шкіліний музей співпрацює з Радою ветеранів Великої Вітчизняної війни та Радою воїнів-афганців м.Жовті Води, міським історичним музеєм імені Ю.Пригожина, Центральною бібліотечною системою міста.

Актив музею та робітники ЦБС проводять два рази на рік спільні заходи, які присвячені пам’ятним датам, історії міста, області, України. Відбуваються зустрічі з відомими мешканцями міста, літераторами, презентації нових книжок та періодичних видань які отримує центральна бібліотека.

Міський музей імені Ю. Пригожина активно співпрацює  з шкільним музеєм. Актив музею  приймає участь в міських учнівських конференціях,  які проводить міський музей. Учні школи відвідують нові та тематичні  виставки міського музею, презентації різної тематики.

Музей цінний  насамперед основними фондами, комплектація яких - основна мета роботи музею. Збір матеріалів ведеться постійно. Матеріали для музею збираються у населення міста Жовті Води та прилеглих сіл та селищ. Роботу по збору матеріалів з заснування музею виконувала група «Пошук», в даний час цю роботу очолює актив музею.

Історико – краєзнавчий музей Жовтоводської середньої загальноосвітньої з профільними класами школи №5 містить 143  експонати. Весь зібраний матеріал складає фонд музею та стоїть на обліку в інвентарній книзі. Інвентарна книга обліку експонатів ведеться з 1971 року.

    В музеї зберігаються архівні матеріали щодо роботи та реконструкції музею в 70 – их роках, листи родичів загиблих похованих у братській могилі, а також листи  які підтверджують співпрацю музею з іншими музеями та установами.

    Музей має експозиційний план, якій містить тематичну структуру краєзнавчого музею.

    Отже, головною метою роботи історико-краєзнавчого музею комунального закладу освіти середньої загальноосвітньої  з профільними класами  школи № 5 є активізація діяльності учнів на пошуково-дослідницьку роботу, військово-патріотичне виховання підростаючого покоління на кращих традиціях служіння народу та вірність Україні, одержання і поглиблення знань про Другу Світову війну, вивчення маловідомих її сторінок, посилення уваги шкіл до життєвих проблем ветеранів, збереження історичної пам'яті народу.